Бібльотека:

,, Новий Сьвіт” Ч. 12.

ВАЖНЕ ПИТАНЄ.

Написав

голяндський католицький сьзященник
д-р теольоґії І. Ван ден Брінк.

ЩО ТО Є СОЦІЯЛЬНЕ ПИТАНЄ?

Соціальне питане се питане жита для
соток тисячів. Коли-би се питане не можна
було розвязати, то було-би се засудом смер-
ти для мілїонів мешканців нашої землі.
Шукане способів, як-би то кождий мав не¬
достатком хліба після його тілесних потреб,
після його праці, після вимог иідсоня йо¬
го краю, шукане способів, як-бп то кож¬
дий мав для себе достаточно убрана, здо¬
рове мешканє і спромогу розвинути свої
душеві талани, отеє е соціальним митанем.
Кождий, хто жиє, мас право на людське
жите лише тому, що він жие. Тутка не
розходить ся о любов до ближнього або о
милосердне. „Земля е Господня разом з еї
богацтвом", каже сьвяте письмо і Він по¬
дарував всім людям землю і все, що она
приносить або пильність людий витворює.
Він дав се загалові! людий, щоби кождий
із сего міг покрити свої потреби. Але те-
перішний лад стоїть на противеньстві до

збірка

ЕА ЛУЧКОВА

2

сего висшого розпорядженя. Є богато лю¬
днії, які думають, що земля мусить бути
раєм для жмені людий, а місцем нужди, пла¬
чу і недостатків для широкої маси, і то
як раз для тої кляси людий, яка удер¬
жує ся працею своїх рук, яка мусить жити
лише продаючи свою робочу силу, а яка
лише сама приносить добробут для сус¬
пільства. ,,Та то властиво праця на поли,
у варстатї, у фабриці приносить добробут
для держави", .каже папа Лев XIII. Але на¬
віть коли робітник чим раз то більше вит¬
ворює (продукує), то він все дістає лише
малу частинку продукту лише тільки, кіль¬
ко йому потрібно до нужденного ЖІІТ,Я. Ми
так далеко зайшли, що можна сказати: ті
що найтяжше працюють, їдять найгірше,
а ті що не працюють, їдять ласощі, а стай¬
ні богачів се палати в порівнаню до нуж¬
денних дір, в яких мешкають бідні. Ка¬
жуть, що біднота се наслідки первородного
гріха; але ми спитаємо ся: чому наслідки
первородного гріха спадають лише на пле¬
чі робітників і їх родин, наколи богачі
їх не відчувають, а сьв. Павел каже, що
Бог не знає ріжнпцї? Та оно є пустою ба¬
лаканиною, щоби голодним замилити очп.
Не можна тим, що борять ся протів нужди,

з

вказати на слова Христа: „Я не буду дов¬
го межи Вами, але бідні лишать ся межи
Вами, яким Ви й по моїй смерти зможете
робити добро". Христос не 'мав тут на дум¬
ці робочого народу але тих калік, які не
можуть продукувати й яких іце й соціа¬
лістична суспільність буде му сіла удержу¬
вати. Та ми не будемо ви чи сл я ти всіх кру¬
тійств христіянських оборонців теперішно-
го капіталістичного ладу. Прпдивім ся ліп¬
ше людському житю. Огляньмо нашу сус¬
пільність з усіх боків. Наша суспільність
слаба, дуже слаба. І хвиля її смерти неда¬
лека, в близькій буддучинї. Процес пере-
'міни сеї суспільности в иншу, справедли-
війшу, соціалістичну суспільність, с в пов¬
нім розгоні.

ВЕЛИТЕНСЬКА БОРБА

межи капіталом а працею розгриває ся
по цілім сьвітї. Непереглядимі робітничі ма¬
си ступають наперед жадаючи роботи для
своїх рук, поживи для своїх жінок і дїтий,
науки, сьвітла, просьвіти для своїх иотом-
ків, а їх скромне бажане звучить: ,, Люд¬
ське жито для чоловіка, для пана землі."
Нашу суспільність чекає переміна. Капі¬
тали злучили ся і накопичили ся і є влас-

4

ностпю малої горстки. їх богацтво і дос¬
татки означають бідність і недостатки со¬
ток иньших. Той капітал повстав із нагро¬
мадженої надвартості! продукций робітни¬
ка. Робітник витворював, за те діставав він
лише тілько, що найпотрібнійше для його
бідного житя і його родини. То, що біль¬
ше його праця була варта, надвартість,
сховав капіталіст до кешенї. Майже всю¬
ди є кілька богачів а велика маса бідних,
що жиє з дня на день. Гойність з одного
боку означав недостаток з другого боку;
палати окружені бурделямп; мілїонерів і
властителів соток тисяч окружав маса без¬
домних і бідних. Поклади гроший богати¬
рів є такі великі, що они могли-би ними
годувати і потомство до двайцятого і трий-
цятого поколїня. Власність пролетарів така
мала, що як-би они сьогодня не заробили,
то мусїли-би завтра голодувати, їх платня
за велика, щоби умерти, а за мала, щоби
в голоді жити. Чи Бог, якого називають
найсправедливійшим, хоче сеї нерівності!?
Певно, що ні. Ся нерівність є злом, яке
Бог допускає, так як і гріх допускає, хоч
засуджує. Є соціальні політики, які кажуть,
що сей капіталістичний лад можна пола¬
тати. Тут латку і там латку так не мов-би

подерту одіж. Сим не одні заспокоюють
наших христіянських робітників. Другі хо-
тять радикальнїйше зреформувати наш лад.
Навіть декотрі, підтримують сей лад нев-
доволені ним. Так каже один професор у
нармондськім семінари: „Ми не криємо се-
го, що капіталізм, такий як він тепер є, с
причиною найгіршого неладу, і що треба
більших реформ. Піддержуване теперішно-
го стану заведе у пропасть." Але ми ка¬
жемо: „Ні, капіталістичний лад нездалий
з ґрунту до нічого, цілком до нічого." Бо
як-би його законно й не справити, то сей
лад все полишить велику волю капіталіс¬
тові!, який з’ужие еї проти пролетаря.

СЛУХАЙТЕ,

що має капіталізм на своїм сум ліню!

1. Сотки немовлят умирають на руках
своїх ослаблених матернії, які самі не ма¬
ючи потрібної поживи і за богато працю¬
ючи не можуть дати своїм немовлятам
кріпкої поживи. Умирають они також то¬
му, що не е хоронені від протягів і зимна
і полишені майже через цілу днину без о-
піки материй, які ідуть на заробкн.

2. Сотки дїтий робітників умирають в
дитячім віці, бо не мають по достатком здо-

6

рової поживи. Лише ті іцо з уроджена
сильні остають ся.

3. Сотки робітників попадають в хо-
робу, бо їх час праці за довгий а пожива
при тій праці за мало поживна.

4. Сотки жінок і робітників умирають
завчасу наслідком тяжкої праці, журби і
недостатків.

5. Через лихий розділ праці розриває

ся нераз родинне жнтє, як за часів раб¬
ства. Є робітники, які майже на цілий рік
опускають дім, жінку і діти і не певні сего
чи онп зможуть посилати гроші правиль¬
но до дому. І

6. Наслідком капіталістичного устрою
є з одного боку розпустна гойність, з дру¬
гого боку нужда. І одно і друге витворює
в людий нахил до піяньства. Вина і шам-
пани не мають таких убійчих наслідків для
тих, іцо їх пють, як горівка для своїх прик-
лонників, бо тамті і ліпше кормлять ся і
наппткп менше шкідливі.

7. Капіталізм змушує робітників до
взаїмної конкуренції. Тому спадає платня.
Робітник не може видати на вигідне по-
мешканє. Моральність терпить на сім, що
звичайно богато осіб мешкає в одній кім¬
наті, спить там, миє ся і убирає ся. Таке

7

мешканє й для здоровля шкідливе.

8. Під панованєм капіталізму повста¬
ють супружества часто не з любовп, лише
задля хліба і грошпй, так що людина про¬
дає себе за гроші.

9. Неморальність і проституція ши¬
рять ся головно по більших містах і їх
витворює капіталізм.

10. Визиск дїтий по варстатах і фаб¬
риках є наслідком , щільної конкуренції"
капіталу і нищить тіло і душу тих нещас¬
ливих дїтий.

11. Капіталізм, се система конкурен¬
ції межи людьми і народами. Для свого
підтрпманя і розгаиреня потребує він по¬
мочи баґнетів, які носять головно сини ро¬
бітників. Капіталізм кличе молодих люднії
на довший час від праці до касарнї, від
спокійного домашного житя до проливу
кровп.

12. В одних околицях панує голод, в
других недостатки, хоч витворюють ся но¬
ві продукти, хоч рівночасно средства спо¬
живчі гниють по маґазинах і шпихлїрах.

Гріхам капіталізму нема кінця.

До вичислиних можна-бп єще більше инь-
ших додати. Капіталізм має ще на своїй

- 8

совісти: бе зробіте, яке повстає ізза сего,
що капітал затикає свої жерела для пев¬
ної галузи промислу, щоби пі діждати на
ліпші часи, на більші вигляди на зиск; —
непевність бутя через се, що суспільність
не має достаточної охорони для робітника;
— великий тяга р т а п н и х податків, нало -
жених на споживчі средства широких мас.
За те не мають они рівного виборчого
права до всіх управляючих тіл, хотяй на
них тяжить також, так сказати-би добро¬
вільні податки, які они платять уживаю¬
чи почти, зелїзницї і т .д. ; — страх перед
зростом населеня, про що й бесіди не
може бути, коли-бн земля належала всім і
коли-би плоди продукції через розумний
поділ могли всі уживати; — перепони для
заложеня супружеств через те, що часто
нема виглядів на заробки, щоби удержати
родину; — наріканє жінок і матерпй, яких
мучать недостатки і які дивлячп ся, як
число дїтий росте, проклинають свою пло¬
дючість; — наріканє батьків, які не можуть
дітям дати потрібного вихованя, убраня і
їди; — нищенє таланів в робітничих кру¬
гах, які не мають средства розвинути своїх
душевних здібностий; — широка просто-
ронь межи доньками і синами того само-

9

го людства, наслідком сего песяче трак¬
товане, яким наділяють „вйсші" „низших".
Що стало ся з первістним поглядом хрис-
тіянства, що всі люди перед Богом рівні!
Нуждою і журбою приголомшений робіт¬
ник потішає себе кажучи: „Богачі мусять
також раз вмирати. Перед смерті по всі рів¬
ні/' А сей робітник, що працював через
трийцять, сорок і пятьдесять літ, від рана
до вечера, днина в днину, він мусить не-
раз по тих роках праці простягати руки
по милостиню. О капіталістичний устрою,
який ти жорстокий, для чого ти так по¬
нижуєш ослабленого зпрацьованого старця!
Сей старець або ся жінка, мають через
свою працю право на пененіо, щоби мог¬
ли на свої старі дни спокійно і безжурно
жити. Соціяльне питане є отже в першій
мірі нитанєм матеріальної натури, ,,ппта-
нєм черева". Але соціяльне питане є та¬
кож великого ідейного значіня. Бо ідейні
інтереси людства стоять в тісній звязп з
матерія льним добробутом, бо через сотки
літ не стратила своєї вартості! приповідка:
,, здорова душа в здоровім тілі/’ Душевне
добро не може прийти до великого значі¬
ня в народі, коли йому бракує підстави для
його тілесного добра.

10

Як можна принести добро для всіх?

Як можна- би для кождого знайти міс¬
це при столі житя, щоби один не гриз твер¬
дого чорного хліба, а другий його сусід заї¬
дав печені тай паштети? Як-би можна о-
сягнути рівність бодай що до умов житя
і як-би кождому спорядити місце під ми¬
лими промінями божого сонця? Аж тут
приходить соція л-демократія з уґрунто¬
ваними і можливими жаданями: ліпше у-
реґульоване робітничої платні, більше ча¬
су спочинку, здорові і просторі мешканя,
добре обезпеченє перед слабостию і в слу-
чаях каліцтва, достаточні пенсій для ста¬
рих людий; дитину до школи замість до
фабрики або в поле; для працюючої моло-
дїжи фахові школи; отворене всіх научних
інстнтуций, середних і найвисших, для не¬
заможних, як потрібно, то із безплатним
харчем для ученика. На разі є висша ось-
віта у виключнім посїданю дїтий богати¬
рів; з науки зробили купецьку марфу,
яку можна купити за гроші. Тому може
її купити лише той, що їх мас, так що
більша часть людий жиє в темноті і через
те стоїть безпомічна супроти свого богато-
го ближнього. Соціял- демократія була до

/

11

тепер батогом на дорозі поступу і всі, що
до робітничої класи належать, або із сею
клясою співчувають, мусять уважати со-
ціял демократію за мале але відважне вій¬
сько, яке стоїть в борбі о здобуте добрих
прав і увільнене від теперішного гнету
капіталу.

СОЦІЯЛ ДЕМОКРАТІЯ А ЦЕРКВА.

Чому — питають ся не раз — не пристає
церква до соціал-демократії, коли її стрем-
лїня такі гарні і пожиточні? А я відновім
на се: будьте терпиливі. Прийде час. То
тут то там показують ся знаки. Але час
прийде певно тоді, коли соціал-демократія
дібє ся до політичної могучости в значній-
іпих краях Европи. Вже тепер навертає
церква туди. Після нашого католицького
віроісповіданя стоїть церква понад люд¬
ською суспільностию, але все-ж таки бере
церква гроші, які дає сьвітске правптель-
ство сьвященникам як платню — а пере¬
довсім богатирі як жертви і записи. Коли-
би ся перепона відпала, то церква стояла-
би по стороні соціалізму. Може не в одного
сьвященника плекають сиг соціалістичні
думки, лише він їх не обявпть.

12

Отже, соціял=демократія хоче

в теперішности поправити положене робіт¬
ника, а в послїдній мірі законною дорогою
до того дійти, щоби перенести продукцпйні
средства, т. зн. фабрики, варстати і землю
в спільне посідане всіх робучих, в посіда¬
не їх суспільности. Робітник стане відтак
сніввластптелем, щоби впроби індустрії і
рільництва обертали ся на потребу всіх, але
не через надмірну працю одних а нероб¬
ство других, так як то діє ся в теперіш¬
нім ладі.

КЛЯСОВА БОРОТЬБА.

Коли говорить ся о тім, щоби укоро¬
тити в користь народу клясові надужптя
посідаючої класи, то стане она против сего
до борби. Она стоїть тоді на точці класо¬
вої борби. Але й робітництво стоїть на тій
самій точці, коли жадає більше соняшного
тепла для себе тай для своїх, тоді підой-
мае она класову борбу, до якої його силує
буржуазія. Деякі, котрим о се ходить, го¬
ворять що нема класової борби і називають
економічну борбу, борбою інтересів. Але
ніхто не може заперечити, що дві ріжні

13

клясп, посідаюча і непосїдаюча кляса сто¬
ять против себе, бо они* мають противні
інтереси; дві клясп, що стають до борби
протів себе, заступаючи кожда свої інте¬
реси.

БОРОТЬБА СОЦІЯЛ=ДЕМОКРАТІЇ,

Соціял-демократія переконона, що тре-
вале і ґрунтовне поліпшене і зміну сус¬
пільних порядків можна осягнути — крім
борбою заводових орґанїзацій — здобутим
державної керми. Она створила із свого
руху для покривджених соціяльннй і по¬
літичний рух, який може лучити всіх меш¬
канців одного краю. Вірні і невірні, като¬
лики, лютри і Жиди можуть собі подати ру¬
ки до визволень людства із сего ладу, що
всіх однаково гнете. Соціял-демократія не
мішає ся до церковної науки, она кличе
лише всіх людий, щоби змінити сеїі стра¬
шний суспільний лад в ліпший, з ліпшими
порядками, в якім знайшло -би ся щасть і
добробут для всіх, а не для горсточки упрп-
вилейованих на кошт нужди і голоду ти-
сячів. Член аґітаційного клюбу в Ротер-
дамі описував соціалізм як економічну си¬
стему в слідуючий спосіб:

14

СОЦІЯЛ-ДЕМОКРАТИЧН А ДЕРЖАВА

се працююча суспільність в як найбіль¬
шім обємі, в якій кождий член сеї суспіль-
ности відповідає за все. Ся держава се ре-
публика, в якій кождий має рівне право
і рівні обовязкп. Управителі, яких буде
потрібно, настановляє ся силою загально¬
го вибору, і їх можна скинути. Они вико¬
нують іменем народу ухвали, які запали
більшості] ю голосів. В сій соціалістичній
державі нема місця для короля, а наймен¬
ше для королівства з наслідком; нарід, то
значить працюючий нарід, править сам. Се
не значить,- що робучий нарід є паном а
кождий робітник є державним урядником,
се має лише таке значінє: Робітники ви¬
бирають найздібнїйших людий до управи.
Се є правлінь, виконане своїми вибраними
людьми, але они заразом і піддані через те,
що мусять піддавати ся волі більшостп. У
всіх краях господарують комісії, обдарені
тою силою, яку они дістали від більшос¬
ті! народу. Державою управляють держав-'
ні комісії, громадою громадські і т. д. Кож¬
дий горожанин, так женського як і мужесь-
кого пола має по просту обовязок брати
уділ у виборах комісий.

ЦІЛЬ СОЦІЯЛЇЗМУ
є братерська злука народів,

бо економічні інтереси народів потребують
супокою. Тому жадає він союза народів
всіх культурних держав з мировим судом.
Сей союз мав-би на цїлп підтримувати по-
рузумінє межи всіма орґанїзаціямп, щоби
управильнити виріб товарів і їх зужитко¬
ване. Загальне братерство мусить взяти
верх над кровожадним націоналізмом. 1>
головних рисах представляє ротердамський
бесідник образ можливої соціалістичної дер¬
жави — але головною справою є і лишить
ся знищене суспільної нужди немаючих
через те, щоби творило ся все через сус¬
пільність для суспільности. Се є нашим
гаслом. Тому звертаю ся я до всіх, також
до міщан і фармерів, які угинають ся під
тягарем довгів і собі нераз мусять сказати:
жнива пішли до рук тих, які нї сіяли, ні
жали. Я звертаю ся й до маючих, в яких
бє людське серце, а передовсім до робіт¬
ників: Приступайте до партії, яка впдвиг-
нула прапор рівності! , братерства і прав
для всіх; до робітничої соціял-демок-
ратичної партії.

Читай Виданя Бібльотеки Новий Сьвіт

Е. Гуцайло: Конець Сьвіта . . 10ц.

Наш Прометей . ..10

Червоний Кобзар, збірник пісень і поезій . . 10
Д. Едельштат: Американський Робітник . . 10

Робітнича Читанка . 15

П. Ляфарґ: Біблія Капіталіста . 10

І. Г. : Горе трупів і море крови та сліз . . 5

Золото і нужда в Америці . 5

Мей Вуд Саймонс: Жінка і соціальне питане 10

Дамян Бориско: Соціалізм а Релігія . 15

І. Ван ден Брінк: Важне Питане .... 5

Пиши за ними на адресу:

ИОУУУІ 5\У1Т, ВОХ 1051. МОМТКЕАЦ фУЕ., САНАРА.

Читайте „ Народну Волю"

одиноку з найбільших українських часописей в но¬
вім і старім краю. — ,, НАРОД НА ВОЛЯ' ‘ виходить
три рази тижнево — вівторок, четвер і суботу.

, ,НАРО ДНА ВОЛЯ “ подає цікаві новини амери¬
канські, краєві суспільно-наукові розвідки і все, що
дотичить житя українського робочого народа в Аме¬
риці і на Україні. — Передплата виносить:

До Канади і Старого краю на рік $3.00 на пів р.$1.50
В Злучених Державах на рік $2. 50 на півроку $1.25

Гроші враз з замовленєм висилайте на адресу:
НАКС^А ХУОЬА, 524-530 ОНУЕ 5і. 5СКАГ4ТОГ4, РА.,Ц.5.А.

,, РОБОЧИЙ НАРОД “, орґан Української Соціал-
демократії в Канаді. Виходить що тижня. Річна
передплата виносить $2.00. Адреса:

КОВОТСЬГО НАКОР, Вох 3658, 5ь В.. ХУ^ІМІРЕС-САИАРА

„РОБІТНИК1*, орґан Федерації Української Соц.
Партії в Америці. Виходить що тижня. Річна пе¬
редплата виносить $1.75 ц. Адреса:

КОВГШУК, 2335 У/. П-іЬ 5ь СҐЕУЕІ.АШ, ОНЮ, Ц. 5. А,

,, РОБІТНИЧЕ СЛОВО “ поступова часописи для
працюючого люду. Виходить що тижня. Річна пред-
плата виносить $1.75 ц. Адреса:

КОВГШУСНЕ ЗШУО, Вох 64, ТОКОІЧТО, От., САNАРА•